Матеріал до уроків читання

Читання 1 клас

Тема: Букви Є, є.

Робота з книгою: Словацька народна казка. У сонечка в гостях.

Мета: Закріпити уміння правильної вимови складів з буквами Є, є, під час читання слів. Навчити першокласників слухати і відтворювати зміст та ілюстраціями; збагачувати словниковій запас учнів; розвивати їх творчу уяву; виховувати любов до народної казки.

Обладнання: букві і, и, є, е; картки слів; малюнки/сонце, листя, плаття/; книжка «У сонечка в гостях»; аплікації  звірів; прислів’я; потрібні для живого малюнка речі.

ХІД УРОКУ

І. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Як називаються букви? /е, є, и, і/

2. Читання слів і складів з вивченими буквами: ли, ни, си, ці, лі, те, не, нє, лє.

- Добиватися правильної вимови всіх звуків.

3. Робота з підручниками /с.64/.

- Давайте згадаємо, як звати хлопчика, про якого ми читали на минулому уроці? /Євгенко/.

- Вибіркове читання: Хто такий Євгенко? Що він любить?

Куди він ходить? Коли він повертається додому?

4. Активізація засвоєних слів.

- Що це? /Листя – малюнок/ Яке листя? /жовте, осіннє – картки/.

- Що це? Плаття – малюнок/. Яке плаття? /синє, літнє – картки/.

- Що це? /Сонце – малюнок/. Яке сонце? /жовте, яскраве, раннє – картки/.

- Закриймо очі і пошепки вимовляємо: сонце, сонечко… Які почуття у вас виникають? Що ви відчули? /Стало тепліше; відчула, як сонячний промінчик торкнувся мого обличчя/.

Вчитель: - А я уявила ось таку комаху, яку теж називають сонечко/ поробка сонечка/, бо вона теж полюбляє сонячне тепло.

- Хто знає, яка рослина теж пов’язана з сонечком? А я вам підкажу.

Загадка: На сонечко я схожий

І сонечко люблю.

До сонця нахиляю

Голівоньку свою.

/Соняшник/.

5. Вправляння у виразному читанні української народної заклички.

- Діти, дорослі, звірятка і навіть рослини полюбляють сонце і сонячне тепло, тому, коли сонечко довго не з’являється, його треба покликати:

Вийди, вийди сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

-  Читання «буксир» /Звернути увагу – зіллячко, подвір’ячко/.

ІІ. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

- Розповідають закличку, виконують відповідні рухи.

ІІІ. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ.

Вступна бесіда.

- Підведіть руку ті, хто полюбляє казки.

- З якими казками познайомитись на уроці української мови? /Ріпка, Івасик-Телесик, Горщик каші/.

- Хто написав ці казки?

- Сьогодні на уроці ми познайомились ще з однією казкою, а як вона називається і хто її написав, ви дізнаєтесь трішки пізніше.

1. Підготовка до сприйняття казки.

- А зараз подивіться сюди. Що це? /сонце, хмара,місяць/.

- Яке питання можна поставити до цих предметі? /Що?/ Чому?

/неживі предмети/.

- А це хто? /курка, курчата, сорочка, їжак/.

2. Словникова робота.

Улитка – равлик

- Яке питання можна поставити до цих предметів? /Хто? Чому? /живі предмети/.

- Тепер ще раз уважно подивіться на дошку. Запам’ятайте всіх. Усі вони будуть у казці, яку я вам зараз прочитаю. Слухайте! /аплікації заховати/

3. Виразне читання казки вчителем вголос /заголовок не називати/.

4. Колективне відтворювання казки.

- Сподобалась вам казка? Давайте спробуємо розповісти її. Я почну, а ви мені допомагайте. /У ході розповіді демонстрація аплікацій/.

Жили собі… Хто? /курка та курчата/, жили вони дружно, тому що їм гріло…, їм світило… Що? /сонечко/. Але одного разу сонечко закрила … Що? /чорна хмара/.

Засумували курчата і пішли шукати сонечко. Йшли, йшли і зустріли… Кого? /равлика/. Але равлик не знав, де шукати сонечко і показав їм… Кого? /сороку/. Сорока те не знала, де сонечко і привела їх… До кого? /до зайця/. І заєць не знав де сонечко. Він повів їх до струмка, де жила… Хто? /качка/. Качка сказала, що за струмком під великим деревом живе… Хто? /їжак/. А їжак все знає. Пішли до їжака усі… Хто? /курчата, сорока, качка, заєць/. І їжачок сказав їм:

-  Як не знати? Знаю, де сонечко живе. З великим деревом є гора, на горі велика … /хмара/, над хмарою – сріблястий … /місяць/. А там і до сонечка недалеко! Привів їжачок … Кого? /курчат, сороку, зайця, качку/… Куди? /до місяця/. А місяць привів їх до воріт сонцевої хати.

Тут сорока затріщала, курчата запищали, качка закахкала, заєць вухами залопотів, а їжачок паличкою застукав:

- Сонечко відерце, вигляни, засяй!

Давайте допоможемо звіряткам розбудити сонечко /Хором промовляють: «Сонечко – відерце, вигляни, засяй!»/.

Розбудили вони  сонечко, і стало тепло і світло. Ось як добре закінчується словацька казка «У сонечка в гостях».

- Чому звірі називали сонечко відерцем? На що воно сходе?

ІV. РОБОТА З КНИЖКОЮ.

 - Що намальовано на обкладинці? Що роблять звірі? Як називається казка? Хто написав?

1. Розгляд книжки.

- Кого бачите? Що роблять курчата? Куди вони йдуть? Що питають?

2. Живий малюнок.

- Що зробили звірятка, щоб сонечко краще сяяло? /Помили його/.

- Послухайте і запам’ятайте, що робив кожен, щоб сонечко заблищало:

Заєць – носив воду,

Качка – умивала,

Сорока – витирала,

Їжачок – начищав щетинкою,

Курчата сміттячко змахували.

/Вибрати звірів, сонечко. Діти імітують дії./

3. Вірш: Богдана Даниловича. «Два сонечка».

- Скажіть: скільки сонечок на небі? /Одне/. А от Богдан Данилович написав вірш «Два сонечка». Послухайте вірш: і скажіть, про які два сонечка говорить поет?

Ще сонце не встало,

Ще тільки сіріє –

Мене від світанку

Два сонечка гріють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Це дивляться тепло

Мамусині очі.

Вже сонце схилилось,

Пташки сплять у гаї.

Засну – наді мною ж.

Два сонечка сяють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Два сонечка красні,

Матусині очі.

4. ПРИСЛІВ’Я:

- В народі кажуть: «При сонці тепло, при матері добре» /Чому?/

V. Домашнє завдання.

Розповісти казку вдома. Намалювати героїв або виліпити з пластиліну. Зробимо виставку.

VI. ПІДСУМОК.

- З якою казкою познайомились на уроці? Хто її написав? Чому вчить казка?  

Читання 3 клас.

Тема: Є. Гуцало. Якого кольору слова.

Мета: Розвивати в учнів допитливість, інтерес до навколишнього життя, до мови, прагнення з’ясовувати невідоме, доводити, міркувати. Вчити розрізняти в творі елементи опису, пряме і переносне значення. Працювати над виразністю техніки читання. Сприяти естетичному вихованню учнів, формувати інтерес до самостійного читання. Виховувати естетичні почуття.

Обладнання: Виставка малюнків «Дід мороз – казковий персонаж»; повідомлення учнів про Дідів Морозів різних країн світу; запис на дошці; фішки для роботи в групах; чобіток Діда Мороза; виставка книжок про Діда Мороза.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Перевірка Д/З.

- Яке Д/З читання? (намалювати Діда Мороза; розповісти про Дідів Морозів різних країн світу).

1. Виставка малюнків (Хто, що намалював?)

2. «Мікрофон» (Уявіть себе репортерами і познайомте нас з інформацією, яку підготували) (учні розповідають)

- Франція (Пер Ноель)

- Україна (Дід Мороз)

- Бельгія, Польща (Святий Миколай)

- Італія (Фея Бефана)

- Фінляндія

- Америка (Санта Клаус)

- Китай

(що можна сказати про Д. Морозів?)

Підсумок: Д. Морози мають різні імена, різний одяг, але всі вони приносять подарунки і радість людям.

Рекомендації для самостійного читання. «Мороз Іванович»

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Оповідання Євгена Гуцала «Якого кольору слова»

- Будемо працювати над виразністю читання, будемо фантазерами, художниками. Спробуємо почути і побачити слово.

- Від гарних слів і настрій гарний, бадьорий! Навіть хочеться співати! А чи завжди ми прислухаємось до слів? Велика майстерність  - чути слово, бачити його і вміло ним володіти.

Це хвилює і письменника Євгена Гуцала з оповіданням якого ми познайомимось на уроці. «Якого кольору слова».

ІІІ. Новий матеріал.

1. Відомості про автора:

- Любив рідне слово й природу. Написав понад 100 (ста) книг, хоча прожив лише 58 років.

Друзі жартома казали, що коли Євген Пилипович проходив вранішніми вулицями, то пташки сідали йому на плечі.

Автор спостережливий, любить уявляти, багато міркує, любить маму, синій колір. Зараз ми в цьому впевнимось.

2. Читання вчитель-учень

(Мені допоможуть…)

3. Первинне сприймання оповідання.

- Що вас здивувало? (слова мають колір)

- Зверніть увагу, який улюблений колір автора?

- Які слова уявлялися автору синіми? (квітка, очі, плаття, тополі, дороги, коні, дощі, сніг, завірюха)

4.  Словникова робота

Смарагдове

Жалоба

Силкуватися.

5. Аналіз змісту.

- Який колір у письменника улюблений?

6. Вибіркове читання.

- Як автор описує небо? Що ще здається синім?

- Які почуття викликає синій колір у автора?

- З чим асоціюється білий колір?

- Чи може автор уявити собі світ зеленим? (так). Зачитайте.

- Якого кольору осінь? (жовта) Чому? Зачитайте.

- Якого кольору зозуля?

- Прочитайте, що ввижається автору, коли він вимовляє слово «мама».

- Якого кольору це слово для вас?

- Який абзац прочитаєте як роздум-міркування? (А як ви думаєте?)

ІV. Робота в групах (четвірки).

Чобіток Діда Мороза. Витягують фішку відповідного кольору.

Завдання: Підібрати іменники, які відповідають кольору фішки. Ввести словосполучення в речення.

V. Д/З: виразно читати оповідання.

1 В. – колір до слова клас.

2 В. – колір до слова канікули.

VІ. Підсумок: Я називається оповідання?

Хто його автор?

Якого кольору наш урок? 

 Тема: Юрій Ярмиш «Паличка-рятівниця»

Мета: продовжувати розвивати вміння орієнтуватися у структурі тексту,   аналізувати й виділяти головне у творі; формувати уміння робити висновки, висловлювати своє ставлення до прочитаного; розвивати зв'язне мовлення, техніку читання; виховувати бажання вчитися, працювати.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вправи на вдосконалення читацьких навичок.

1.  Вправа на формування швидкої реакції на слово.

Гра «Точно і швидко. Ким або чим?»

Малюю - ... (олівцями),

зачитався - ... (книгою),

граюся - ... (м'ячем),

ліплю - ... (пластиліном),

гуляю з - ... (друзями),

відпочиваю з - ... (батьками),

забавляюся - ... (іграшками),

працюю - ... (руками).

2.  Гра «Які слова сховалися?»

Лимонад, виноград, сонце, портфель, гайка, корабель, ніжка.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

Гра «Дешифрувальник».

ИДОГИРП І ЯННЕЛПОХАЗ ХЇОВТ ВІКИНСЕВОР

- Спробуйте розшифрувати назву розділу, над яким ми будемо працювати кілька уроків («Пригоди і захоплення твоїх ровесників»)

 -  В які ігри ви любите гратися з друзями?

 - Чим вам та вашим друзям подобається займатися на дозвіллі?

 - Які ви маєте захоплення?

ІV. Опрацювання казки Ю. Ярмиша «Паличка-рятівниця».

1. Робота над заголовком твору.

   - Поміркуйте, про що може йти мова в цьому творі.

   - До якого з жанрів може належати цей твір?

   - В яких відомих вам казках зустрічалася чарівна паличка?

2. Словникова робота.

Читання колонок слів у парі “буксиром”

вражений                             звелів                              боронив

викрутитись                        пробурмотів                   запопадливий

зачарований                        свербітимуть                  халепа

звичайнісінький                 червонозоряний             споважнів

  - Прочитайте найдовше і найкоротше слова.

  - Прочитайте спочатку усі прикметники, а тоді — дієслова.

  - Прочитайте слова кожної колонки на одному мовному видиху.

  - Знайдіть пояснення деяких слів після твору.

  - Пояснення якого слова там немає?

  - Поясніть значення слова боронить.

3. Первинне ознайомлення з твором.

Читання почергово: учитель, учні.

  - Скільки дійових осіб у казці?

  - Назвіть головних персонажів.

4. Вибіркове читання.

- Прочитайте, яким був Микола.

- Коли сталися описані події?

- Про що мріяв хлопчик?

- Знайдіть опис незвичайного дідуся.

- Прочитайте, як Микола виконував перше завдання дідуся.

- Що дідусь загадав у другому завданні? Знайдіть рядки, де описано, як хлопчик справився з ним.

- Яким було останнє завдання? Що Миколка став помічати?

- Знайдіть опис чарівної палички-рятівниці. Які слова треба їй сказати, щоб виконала бажання?

- Де паличка брала речі для виконання бажань?

- Яким було останнє бажання, що виконала паличка-рятівниця?

5. Аналіз змісту казки.

- Яким був хлопчик на початку казки? Як змінювалося його ставлення до роботи, навчання? Поміркуйте, такі зміни сталися з примусу чи з його власної волі?

- Коли Микола відчув задоволення від своєї роботи?

- Яку думку передають слова дідуся, що виділені в тексті?

- Про що міркував Микола? Що вирішив хлопчик? Чи правильним було його рішення?

- Чому Микола відмовився від чарівної палички?

6. Читання казки в особах.

7. Розвиток зв'язного мовлення.

- Уявіть, яким могло бути закінчення казки, якби Микола залишив паличку в себе.

V. Підсумок уроку.

- Твір «Паличка-рятівниця» - це оповідання чи казка? Доведіть свою думку.

- Як ви думаєте, чому казка має таку назву? Що хотів автор передати читачеві, склавши таку казку?

- Чому деяким дітям не хочеться вчитися? Дайте кілька порад, щоб змінити їх ставлення до навчання.

VI. Домашнє завдання.

Прочитати казку батькам та скласти до неї рекламу.

Тема: Валентин Чемерис «Чорна кішка, або магічне число «сім»

Мета: вдосконалювати вміння орієнтуватися в структурі тексту, аналізувати й виділяти головне у творі; формувати уміння робити висновки; переказувати зі зміною особи; розвивати зв'язне мовлення, техніку читання; виховувати бажання вчитися та розвивати свої здібності.

Обладнання: складова таблиця для розчитування, малюнок пуми.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мовна розминка.

1. Читання за складовою таблицею.

2. Гра «Закінчіть речення» 

Учитель починає речення, а школярі його закінчують. Може бути кілька варіантів відповідей.

“Коли закінчу школу, то...”

“Мені хочеться знайти те місце, де...”

“Гарно жити на світі, коли...”

“Справжній товариш той, хто...”

“Я люблю читати оповідання, в яких...”

ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Складання прислів'їв.

Краще сім разів горіти,                             та всі неповні.

Наговорив сім міхів горіхів,                     і голоду не було.

Сім літ минуло, як музика грала,             аніж один раз осиротіти.

Сім літ мак не родив,                                 а він ще тепер скаче.

- Що спільного в усіх прислів'ях?

- Пригадайте ще прислів'я, в яких міститься “сім”. (Семеро одного не ждуть. Сім разів відміряй, а раз відріж. Сім п'ятниць на тиждень.)

2. «Хвилинка-цікавинка»

Великою популярністю користується у людей число “сім”: сім днів у тижні, сім чудес світу; у казках — сім господинь, семеро козенят, сім сестер, семеро гномів. У чому ж секрет? Виявляється, що число сім відповідає обсягу короткотривалої пам'яті людини, тобто це та кількість предметів, ознак, яку ми спроможні запам'ятати відразу і на більш-менш тривалий час.

ІV. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні ми прочитаємо твір Валентина Чемериса, з якого дізнаємося, чи справді число “сім” магічне.

V. Опрацювання твору В. Чемериса «Чорна кішка, або магічне число «сім».

1. Робота над заголовком.

- Прочитайте назву твору. Поміркуйте, який за жанром може бути твір з такою назвою?

2. Словникова робота.

Навмисно                     наврочити                         зарадити біді

квапливо                      підстерігає                         нікому анічичирк

невдача                        отакезних                           перестало щастити

всадовила                    зашепотіла                         шерсть наїжачить

- Знайдіть дієслова.

- Поясніть вислови, вжиті в останньому стовпчику.

3. Самостійне мовчазне читання твору учнями. (Гра “Губи”)

- Хто головний герой твору?

- Які ще персонажі зустрічаються?

- Який цей твір за жанром: казка чи оповідання? Доведіть свою думку.

- Яку назву ви б обрали для твору?

- Як ви гадаєте, чому кішку назвали Пумою? (Розгляд малюнка.)

4. Тести «Чи уважний ти читач?»

    1.  Чорну кішку звали:

        а) Пантера;   б) Пума;   в) Чорнушка.

    2.  Двійки Василько отримував за:

        а) правила;   б) диктанти;   в) домашні завдання.

    3.  Василько попросив хазяйку:

        а) не випускати кішку;   б) продати її;   в) перефарбувати кішку.

    4.  Скільки разів слід було стрибати на лівій нозі?

        а) три;   б) п'ять;   в )сім.

    5.  Скільки разів хлопчик став повторювати правило?

        а) три;   б) п'ять;   в) сім.

    6.  Яку оцінку отримав Василько наступного дня?

        а) найвищу;   б) найнижчу;   в) ніякої.

5. Вибіркове читання.

- Коли Василькові перестало щастити? Прочитайте, як хлопчик щоранку зустрічався з чорною кішкою.

- Знайдіть речення, в яких описано хазяйку Пуми.

- З яким проханням звернувся до неї Василько?

- Прочитайте, яку таємницю розкрила жінка хлопчикові.

- Які слова треба було промовити і що зробити Василькові, щоб чорна кішка не зурочила?

6. Аналіз змісту твору.

- У яку прикмету вірив Василько? Звідки він її дізнався?

- Поміркуйте, чи добре хлопчик вчив правила?

- Чому жінка сказала, що “один” - число просте, а “сім” - магічне?

- Що насправді допомогло Василькові?

- У чому полягає магія числа “сім”?

7. Читання оповідання в особах.

- Які інтонацію та темп читання доберете, читаючи слова хлопчика у розмові з вчителькою і жінкою?

8. Творча робота над текстом.

- Уявіть, що Василько вже став дорослим чоловіком.

- Яким ви його уявляєте?

- Чи пам'ятає він про хазяйку Пуми?

9. З джерел народної мудрості.

   Кіт — це тварина, яку дуже люблять люди. З ним пов'язана величезна кількість прикмет і прислів'їв. По-різному складалася доля кота. В одних країнах він був священною твариною. В інших — втіленням нечистої сили, і його знищували. Особливо дісталося чорним котам. У фольклорі різних народів можна знайти повір'я, пов'язані саме з чорними котами.

У північній Англії вважалося, що чорний кіт приносить в дім щастя. Шотландська прикмета говорить: “Чорний кіт на порозі — достаток в домі”. Російська прикмета: “Кіт, собака і півень чорної масті оберігають дім від злодіїв”. За американською народною мудрістю: “Бродячий чорний кіт обов'язково віщує удачу. Якщо чорний кіт прийшов до Ваших дверей, впустіть його і будьте до нього добрим”. А моряки вірять, що якщо на кораблі є чорна, без жодної білої волосинки, кицька, то плавання буде вдалим”.

А у нас чорний кіт є, за народним словом, втіленням неочікуваної сварки: “Їм чорний кіт дорогу перебіг!” - говорять про ворогів, які ще недавно були друзями.

Але є одне спільне для багатьох народів повір'я: “Хто любить і береже котів, того цей хитрий звір оберігає від всякої біди”.

VI. Підсумок уроку.

- Що нового ви дізналися на уроці?

- Які думки героя твору викликали посмішку?

- Що засуджуєте у поведінці хлопчика?

VІІ.  Домашнє завдання.

Прочитайте оповідання та складіть ребус, де буде цифра “7”.

Тема: Віктор Кава «Я і мій телевізор»

Мета: удосконалювати навички правильного і швидкого читання та літературного аналізу твору, вміння працювати самостійно, формувати оцінні судження; розвивати читацькі навички; виховувати вміння правильно організовувати своє дозвілля.

Обладнання: тлумачні словники.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ.  Вправи на вдосконалення читацьких навичок.

1.  Відгадування загадки.

                                Ось так дім — одне вікно.

                                Кожен день в вікні кіно.

                                                                         (Телевізор)

2.  Гра «Пошир речення».

Учитель промовляє речення — діти усвідомлюють його. Речення повторюється учителем — учні запам'ятовують. Після цього вчитель пропонує учням поширити речення послідовно, довільно, але зберігаючи основний зміст (щоб воно залишилося зрозумілим).

По телебаченню транслюють передачі.

По телебаченню транслюють цікаві передачі.

По телебаченню транслюють цікаві передачі про тварин і т. д.

ІІІ.  Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1.  Хвилинка етимології.

   Телевізор — теле (грец.) - далеко;

                         візор (латин.) - той, хто бачить.

- Знайдіть і прочитайте у словниках тлумачення цього слова.

2.  Слово вчителя.

 - У Сполучених Штатах Америки 3 липня 1928 року у продажу з'явилися перші телевізори. Їх вартість рівнялася двом зарплатам.

В 1925 році шотландець Бейрд створив передавач зображень: на екрані за допомогою порожньої коробки, в'язальних спиць, бляшанки з-під кексу, велосипедного ліхтаря і картонного диска з'явилася мерехтлива людська голова.

У 1928 році американець Александерсон у прямому ефірі показав людину, що палить.

А вже через 20 років 9 із10 американців дивилися вдома телевізор.

3.  Гра «Визнач, який це текст».

  - Прослухайте текст про телевізор. Визначте, який він — науково-популярний чи художній.

Чарівне око

Як добре, що зараз є телевізори. Можна, не виходячи з дому, цікавий мультфільм подивитися, і футбол, і як комбайн у полі врожай збирає.

Проте телевізори зроблено не тільки для розваги. Ось, скажімо, взяти завод, де виплавляють чавун і сталь. У величезних печах вогонь. Раніше робітник одягав темні окуляри, затуляв обличчя рукавицею і часто крізь віконце дивився, що діється всередині. А тепер у піч зазирає телеоко. Найвища температура йому не страшна. А робітник дивиться на екран та тільки на кнопки натискає.

Багато різних скарбів ховає у своїй глибині океан. У розвідку на дно океану тепер замість водолазів опускається телевізійна камера.

Ось який гарний помічник є у людей! З ним тепер легше працювати, цікавіше жити.  (З. Грієва)

ІV.  Повідомлення теми уроку. Робота над заголовком твору.

- Прочитайте назву твору Віктора Кави. Поміркуйте, про що може йти мова у ньому.

- Зробіть своє передбачення і обгрунтуйте його: з такою  назвою може бути твір художній чи науково-популярний?

V. Опрацювання оповідання «Я і мій телевізор» за В. Кавою.

1.  Словникова робота.

а)  Читання “пірамідок” слів, тренування у швидкості читання.

байдуже                        подалася                                засиджуйся

бідкалася                       похнюпилися                         скалатнулися

кінострічка                    мекаєш-бекаєш                       мультиплікаційні

б) Тлумачення незрозумілих слів.

     Гангстери — назва бандитів.

     Знічев'я — від нічого робити.

в)  Робота над висловами.

     Вхопив слова вухами.

     Пропустив повз вуха.

     Кров з носа треба.

   - Чи чули ви такі вислови? Який з них можете пояснити?

   - Читаючи твір, зверніть увагу, у якому значенні вжив їх автор.

2.  Читання тексту учнями. Перевірка первинного сприймання.

- Де і коли відбувалися описані події?

- Як довго вони тривали у часі?

- Назвіть усіх дійових осіб оповідання. А хто головний герой твору?

3.  Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

- Яке домашнє завдання виконував Вітя? Кому він не хотів завдавати кривди, не написавши твір?

- Прочитайте, як Вітя згадує про вчительку.

- Знайдіть, як Вітя роздумував про зміст свого твору.

- Прочитайте, який був спершу початок його твору.

- Чому хлопчик змінив свій задум? Про що це свідчить?

- Прочитайте тільки текст Вітіного твору.

- Чи сподобалися вам канікули, які провели хлопці? Поясніть свою думку.

- Чи погоджуєтеся ви з висновком Віті, який зробив він у своєму творі?

- Які рядки твору викликали у вас посмішку? Прочитайте.

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

   а) Гра «Хто читає уважніше?»

   - Прочитайте речення, в яких вжито вирази зі словникової роботи.

   - Чи правильно ми пояснювали їх значення?

б) Гра «Чи були такі речення в тексті?»

   Ну, дописуй, я не буду тобі заважати. (Ні.)

   Я встав уранці, вмився, наївся і пішов на вулицю. (Ні.)

   Вітя труснув головою, для чогось посмикав носа. (Так.)

   Вітя сумно і скорботно похитував головою. (Ні.)

   Скалатнулися їхні серця — надвір, негайно надвір! (Так.)

   Невже на цьому тижні майстер не відремонтує телевізор? (Ні.)

5. Творче завдання.

- Як по-іншому ви б назвали це оповідання?

VІ.  Підсумок уроку.

- Якими ви уявляєте Вітю і Митька?

- Що схвалюєте, а що засуджуєте у поведінці головного героя?

- Як ви думаєте, наступні канікули Вітя теж проведе перед телевізором?

- Як ви хочете провести свої зимові канікули?

VІІ. Домашнє завдання.

Прочитати оповідання. Ввести в текст нового героя.

Тема: Василь Сухомлинський «Як Миколка став хоробрим»

Мета: вчити орієнтуватися у структурі тексту, формувати уміння визначати головну думку твору, давати характеристику головним дійовим особам, розвивати зв'язне мовлення, виховувати віру в свої сили.

Обладнання: портрет В.Сухомлинського

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Мовна розминка.

1. Гра «Слово в слові відшукай»

    пам'ятає     (м'ята)                        золото         (лото)

    говорили   (рили)                         пензлі          (злі)

    самого        (сам)                          розуміє        (розум)

    весело        (село)                         вужча           (вуж)

    будинки     (буди)                        триматися    (мати)

2.  Гра «Склади слово»

- Складіть слово з останнього складу чи букви

Птаст-во — воро-г — гущави-на — народ  і т. д.

3.  Гра «З якого це твору?»

- Прослухайте “ланцюжки” слів. Пригадайте, в яких творах з «Читанки» зустрічались ці персонажі і предмети.

1) Полиці, Господар, Могутній богатир, Вогненна книга. (“Спляча книга”.)

2) Учитель,Віталик, Петрик, вогнегривий кінь. (“Кінь утік”.)

3)Учителька Катерина Іванівна, учні, голубе небо, Валя. (“Я хочу сказати своє слово”.)

4) Старий майстер, Хлопчик, відбиток ніжки, старий Чоловік, слід. (“Який слід повинна залишити людина на землі?”.)

5) Юрко, домашнє завдання, батько, гвинтик. (“Гвинтик”.)

6) Горобчик, Горобчиха, Сонце, Вогонь. (“Горобчик і Вогонь”.)

7) Сергійко, Петро, Максим, котик, квітка. (“Сергійкова квітка”.)

- Хто є автором усіх згаданих творів?

- Пригадайте, що ви знаєте про Василя Сухомлинського. Чим особлива його творчість?

ІІ.  Повідомлення теми уроку.

  - Сьогодні ми ознайомимось з новим твором В. Сухомлинського, в якому він розповідає про випадок зі шкільного життя, коли у начебто звичайній ситуації розкриваються невідомі досі риси характеру дітей.

ІІІ. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Як Миколка став хоробрим»

1.  Робота над заголовком твору.

- Прочитайте назву оповідання. Чи можете передбачити, про кого воно буде?

2.  Підготовка до самостійного читання.

             висока                        хлопчик

             боязкий                       пташеня

             захоплений                 тополя

             мале                             погляд

- Що спільного у словах кожної колонки? (Прикметники, іменники.)

- Утворіть словосполучення, з'єднавши слова І і ІІ колонок.

- Який іменник можна поєднати з двома прикметниками? (Погляд.)

3.  Самостійне мовчазне читання твору.

4.  Тести “Чи уважний ти читач?”

1) Де відбувалася подія? (У полі, біля школи, у саду.)

2) Де було гніздо пташки? (На ялині, на дубі, на тополі.)

3) Що трапилось у пташок? (Впало гніздо, випало пташеня.)

4) Яким був Миколка? ( Боязкий, сильний, сумний.)

5) Що зробив хлопчик? (Пішов далі, поклав пташеня у гніздо, пішов шукати когось сміливого.)

6) Що хлопчику вдалося перебороти у собі? (Гнів, страх, байдужість.)

5.  Повторне читання оповідання вголос.

- Скільки дійових осіб у творі?

6.  Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

- Яка пора року описується?

- Скільки дівчаток сиділо на лавці?

- Як поводилася пташка? Зачитайте.

- Прочитайте, який характер був у Миколки.

- Які почуття переживав Миколка, коли ліз на дерево? Знайдіть ці рядки у тексті.

- Чи доводилося вам переживати подібні почуття?

7.  Читання оповідання в особах.

- Прочитайте текст, передаючи емоції героїв твору.

8.  Розвиток зв'язного мовлення.

- Пофантазуйте, як можна продовжити оповідання.

- Яких героїв ще можна ввести у текст?

ІV.  Підсумок уроку.

- Поміркуйте, що автор схвалює у своєму творі.

- До чого заохочує нас В. Сухомлинський?

V. Домашнє завдання.

Прочитати оповідання та зробити до нього ілюстрацію.  

Читання. 3 клас

Тема: «Закляття золота і вогню». (За О.Зимою)

Мета: «Продовжити роботу над жанровими особливостями літературних казок, вдосконалювати навички читання, вміння працювати з текстом; розвивати мову, моральні почуття (справедливість, співпереживання); виховувати бажання жити за законами добра і правди.

Обладнання: ілюстрації одуда і дятла (повідомлення про птахів); таблиця «Птахи лісу».

Хід уроку

І. Перевірка д/з.

- Як називається тема, яку ми почали вивчати? (Літературні казки).

- Чим вони відрізняються від народних? (Автор).

- Яке домашнє завдання? (Підготувати діалог між дівчинкою дерев’яним чоловічком).

- Як називається казка? Хто її автор? (Для чого людині серце. Анатолій Дімаров).

1. Читання діалогу учнями.

- Чому дівчинка не віддала своє серце?

2. Вибіркове читання.

- Які серця були у лікаря?

- Який подвиг здійснив чоловічок із добрим серцем? (Згорів, рятуючи життя дівчинки від холоду).

3. Які малюнки? (Які серця ви намалювали?).

4. Підсумок. Поміркуйте, для чого людині серце? (Покладіть руку на серце, відчуйте його ритм). (Щоб жити, любити, жаліти, радіти, …).

ІІ. Новий матеріал.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми вирушаємо у казкову країну птахів. А яких саме дізнаєтесь прямо зараз.

2. Загадка:

Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю. (Дятел)-малюнок.

3. Інформація про дятла.

- Дятел один з головних героїв казки, яку ми будемо читати.

4. Іще головний герой – одуд (малюнок).

5. Цікаву інформацію про одуда підготував

- Допомагають дятлу і одуду птахи лісу (таблиця, зачитати назви птахів) та інші.

6. Словникова робота

- Вільшаник

- Зманеться

- Узлісся (Знайти у словнику ст. 138).

7. Читання казки. Олександр Зима. Закляття золота і вогню. (І часина).

- Читання казки підготовленими учнями.

8. Усвідомлення прочитаного.

- Хто дійові особи казки?

- Чому посмурнів, зажурися ліс?

- Яке рішення прийняла Велика Рада?

ІІІ. Фізхвилинка.

ІV. Продовження роботи над текстом. (ІІ чпстина).

- Цікаво, що було далі? ст. 93

1. Самостійне читання ІІ частини.

2. Робота над усвідомленням прочитаного.

- Як Ходитут збирався визволити полонених птахів? Чи хотів обдурити птахолова? (Хотів зробити все чесно).

- Чому птахолов не захотів проказувати закляття золота й вогню? (Хотів обдурити).

- Хто був свідком закляття? (Золота пір’їна)

- Яким був птахолов? (Нечесним, не додержав слова, обдурив Ходитута).

- Чи справедливе було рішення птаха викликати свідка – вогнисту пір’їну?

3. Вибіркове читання.

- Прочитати кінцівку казки ст. 96.

- Якого закону дотримувалися птахи? (Закон добра і правди).

V. Д/з переказувати казку.

VІ. Підсумок.

-З якою казкою познайомились?

- Хто її автор?

- Що засуджується в казці?